Юрій Липа, доктор медицини. Ліки під ногами! Про лікування рослинами. Частина ІІІ

ВЧЕНИЙ І РОСЛИННЕ ЛІКУВАННЯ

Один із значних українських лікарів і патріотів, І. М. Луценко з Одеси, так висловився в своїх доповідях в 1912- 1914 рр.:

 

«Щоб дійти до таємниць природи, щоб зглибити таке чудо, як людина й її тіло, треба не гордості, а покори. Чи то не диво, що головні винаходи, що творять нам життя, як печення хліба, ткання полотна, цілющі зела, винайшли люди, яких ми навіть імення не знаємо? Досі було так, але горе нам, коли далі підійдемо до книги природи не з покірним серцем, а з гордістю!

 

Це — гордість пхає сучасних учених літати в хмарах, а не бачити того, що мають під ногами. Це — вчені вчать нас погорджувати тепер власним краєм і його скарбами. З півночі й заходу приїжджають до нас такі, що вчать сміятися і кпити з того нашого, чого самі не розуміють і, як чужинці, ніколи не зрозуміють.

 

Але гордість носить сама в собі кару, бо завдяки такому своєму відношенню вчені часто не спостерігають важних речей. З другого боку, як часто пиха їхня і вічні суперечки між собою віддаляють їх від життя — і вони в яловості зостаються на боці ».

 

Сам Луценко, знаний своєю кипучою діяльністю, впав на чолі свого відділу в 1919 р. під Старокостянтиновом, але думка його зостається живою.

 

«Гордість університетська» -це зло ще існує, і про нього варто згадати. Можливо, що тепер воно вже не таке сильне, як було перед останніми двома десятиліттями. Велика буря зі сходу викорчувала багато понять, а між ними й зарозумілість науковців. Спеціалісти тепер більше, як коли-небудь, працюють під гаслом: «Люди — для людей ».

 

Нині відкриваються великі можливості для українців, для всіх універсантів, а в першій черзі для українських лікарів. Те, що похиле, треба піднести. Те, що здорове, треба оборонити, і то в першій мірі фізичне здоров'я.

 

Тут під тягарем відповідальності лікар мусить звернутися до всіх засобів рятування здоров'я. Коли йому цих засобів не дала університетська аудиторія, то доведеться навчитися ще чогось понад дотеперішню університетську програму. З інших зрозумілих причин лікар повинен взяти на увагу, що під час блокади Європи не може для всіх, а спеціально цивілів, вистачити ліків.

 

Треба всякому універсантові, лікареві на деякий час поступитися гордістю вченого і взятися до рослинних ліків.

 

Нехай ніколи з очей сучасного українського лікаря не зникає така одна дуже важна прикмета рослинних ліків: їх ціна. Дорогими ліками лікар може так само зубожити ряд своїх співгромадян, як адвокат не завжди потрібним, довгим процесуванням. Народна мудрість уже встигла збагатитися прислів'ям щодо судових сутяг — не дай Боже, щоб вона збагатилася на такі ж приказки з приводу пускання грошей на дорогі ліки.

 

Свого часу рослинне лікування дістало в згірдному тоні сказане прізвисько — medicina pauperum (медицина вбогих). Нехай тепер рослинне лікування прийме в нас, українців, цю назву як почесну.

 

Пропагування в якійсь околиці рослинного лікування та сполученого з ним збирання й сушіння рослин — це передовсім поміч убогим у цій околиці, поміч така важна, що її не заступлять жодні інші, бо це поміч у хворобі й болях від сил власної землі.

 

Не тільки бажання помогти своїм людям, але й прагнення пізнати ліпше обличчя свого краю в цілості -це говорить за освоєння рослинних ліків.

 

Коли збирачеві лікарських рослин треба опанувати характер тільки своєї околиці, ученому, природникові й лікареві цього ще замало. Рослини в околиці він повинен знати так само добре, як і хворих, як і молодь, як і її економічні та здоровні умови. Та крім того він повинен мати свій лікарський світогляд, поширений на цілу Україну.

 

В ділянці пізнавання наших лікувальних рослин повинен завжди мати на увазі традицію й підстави української рослинності.

 

Дослідник легко розрізнить три головні традиції лікування рослинами на європейськім терені: середземноморську, північно-балтійську та уральсько-фінську. Українська традиція цілком належить до середземноморської так само, як Чорне море властиво, і геологічно, і культурно є затокою Середземномор'я. Лишень в околицях Чернігівщини та Білорусії зустрічається вона з уральсько-фінською. Видно це з традицій народних рецептів і порівняння з найдавнішими приписами греко-римської і французької медицини.

 

Окремішність рослинності ще, може, мало схоплена вченими, зате більше художниками-малярами. П. Холодний, напр., твердив, що по переїзді меж з чужини до України мусить брати інші відтінки для змальовування рослинності. Ціла українська земля спочиває на одному гранітовому масиві («українсько-чорноморська плита») -звідти своєрідна одність рослинності, що росте в подібних умовах земного промінювання і відживлювання. 

 

СПІВПРАЦЯ З ОКОЛИЦЕЮ

На цім місці будемо говорити, головно, про сільських і містечкових лікарів-практиків.

 

Лікар, працюючи впродовж принаймні кількох літ у тій самій околиці, може дуже багато зробити не тільки тим, що помагає людині з цієї околиці. Люди не живуть завислі в повітрі, їх оточення в великій мірі творить їх самих. Клімат, відживлення, заробітки — це все те, що обумовлює собою й здоровий стан мешканців околиці.

 

Лікар-практик мусить знати і те, яку їжу їсть і яку воду п'є його пацієнт, як і те, що можна знайти лікувальне в місцевості, де той пацієнт перебуває.

 

Адже відкриття лікувальних джерел, як і джерел заробітку, дуже часто було ділом лікаря тієї околиці.

 

Лікар враз з агрономом можуть вказати на не одну лікарську рослину, що могла б бути плантована (саджена чи сіяна) в даній околиці. Справа плантування рослини на більший обшир — річ не під силу для одиниць. Інша річ, коли там знайдеться якась місцева громада, кооператив, відділ садівничої школи. Тоді в зв'язку з гуртівними фірмами, знаючи попит та маючи замовлення, можна розпочинати важку справу плантування лікарських рослин.

 

На одну річ кожен лікар, оскільки має змогу, повинен звернути увагу. В часи воєн, блокад і однонапрямної праці фабрик завжди буде бракувати перев'язувального матеріалу: лігніну, вати тощо. Тоді треба звернути увагу на рослину, що може той матеріал до деякої міри заступити. Це т.зв. білий або торфовий мох (Sphagnum cuspidatum, род. Sphagnaceae), багатолітня делікатна рослина, що росте переважно над озерами і в мочарах. Цей мох збирають, полощуть у воді, пресують спеціальним гідравлічним пресом і, просушивши, крають на платівки. Ці платівки втягають, як губка, вогкість і взагалі надаються для доповнення бандажів (бинтів).

 

Придивляння до т. зв. народної медицини і до найрізніших лікувачів може в ста випадках не дати для українського загалу користі, але в сто першім дасть і свіжу думку, і цікаве спостереження. Візьмім хоч би історію т. зв. «болгарської курації». Перед війною 1914–1918 рр. у Болгарії вславився якийсь селянин, що давав цілющі зела хворим при ускладненнях хвороби Гайне-Медіна і мав успіхи.

 

Суть цієї курації спочатку була незнана, взагалі виглядала вона навіть на струсову, небезпечну процедуру, і перше, чим зареагували тодішні лікарі,- це осудом цієї курації. Та болгарин-лікувач прислужився вищим кругам Італії, і справа змінюється. Під патронатом королеви Італії постає дослідний інститут і шпиталь «болгарської курації ». Поки що погляньмо, які постали з цього наслідки. Ще не ввійшла ця курація до медичних підручників, але вже є поважні праці, що, писані компетентними науковцями-лікарями, подають цю «болгарську курацію» як один із здобутків сучасної медицини.

 

Знайомість з лікувальними рослинами запровадить природника чи лікаря до ще одної ділянки — українських рослинних фарб. Спеціально тепер треба над цим задуматися — плекання таких рослин може збагатити не одну околицю. Як би не розвивалися фабрики -до художніх виробів, килимів, вибійчаних матерій,- рослинна фарба завжди буде потрібна.

 

Колись (як є припущення) боротьба між Києвом і ма-зурськими князівствами була за таку найціннішу рослинну фарбу — червень (пурпур) і зв'язані з нею Червенські городи.

 

Вже деякі знані лікареві лікарські рослини одночасно дають і фарбу, як, напр., Іванок прозірник — темно-жовту, цибуля -жовту, омела -зелену, дубова кора -брунатну і т. д. Лікар не одно може знайти й нове, як, напр., досліджуючи сині й шафірові фарби (досі знані з зілля — синетка дволиста — Scilla bifolia — і з синильника — Isatis tinctoria).

 

Вартість фарбівних рослин дуже залежить від грунту околиці, і треба сподіватися, що деякі околиці в Україні будуть неможливі до заміни.

 

Знаючи вартість лікарських рослин і рослин взагалі, лікар тільки піднесе свою вартість як медика і громадянина.

 

Не менш важною для лікаря-практика при лікуванні рослинами є співпраця із своєю аптекою.

 

СПІВПРАЦЯ З АПТЕКОЮ

 

Важкі для хімічного промислу часи довгої війни дуже відбиваються на праці аптеки.

 

Розмірене, догідне, добре облічене приготовлювання ліків стає все тяжчим. Вкінці фармацевтові-аптекареві не залишається нічого, як випродувати залишки специфіків.

 

Дуже багато тут значитиме лікар. Коли він знайде ще нову дорогу до приготовлювання ліків, він побудить тим самим і зв'язаного з ним фармацевта до дуже цікавої і різнорідної праці з ділянки фармакогнозії. Та й аптека буде більш заповнена, як досі.

 

Пересадний «модернізм» і потяг до «найпоступовіших» хімічних ліків відіграють нераз свою роль в аптеці. Таким фармацевтам треба пригадати, що наймодерніші препарати, власне, стоять на дуже старих традиціях. Найновіші «форапіни», «віперіни», «апікосани» проти ревматизму — то тільки мурашине, бджоляне трійло або навіть гадюче трійло. Ці речі були вживані, напевне, ще за Понтійської культури, тільки в іншій формі. Нехай трохи придивляться і до всяких «гірудін» (екстракт із п'явок) чи, напр., до найновішого ліку проти псування зубів — витягу з щелепів молодих звірят («вадуріль ») або всяких «рутанолів» -мазей з трану, чи живиці на рани. Це все речі давно знані, тільки їх достосовують в інших, більш масових формах до широкої потреби.

 

Власне, лікар повинен помагати аптекареві зорієнтуватися в сучасності і разом з ним (не ждучи на готові ліки з далеких центрів) обговорити, що дасться зробити на місці.

 

Аптека досі була звичайним «передатковим пунктом» від гуртового складу до «клієнта» і часто завмирала, коли гуртовий склад нічого не присилав. Тим часом той «клієнт» — то жива людина, що терпить, хворіє і жде швидкої допомоги.

 

Аптекар у своєму районі — то людина, що її шанують і, як треба, підуть їй на виручку. Візьмімо приклад. Маючи від одного з клієнтів свіжу кров забитої свині чи коня, від другого трохи цукру чи меду і зібравши кілька ароматичних зел, зможе він завжди приготувати ліки для оздоровленця чи недокрівного. Таких прикладів можна подати сотні й тисячі.

 

Так само і в справі лікування лікарськими рослинами. Туї праця аптекаря має кілька ділянок. Назвім найголовніші з них:

 

а) Свіжі соки. Так само, як і в домашнім лікуванні, аптека може зробити всі відживчі соки, як сік з моркви (вітаміни, провітаміни, цукор), сік чорної редьки чи артишоків (жовчогінний), сік з кавуна (сечогінний), сік із петрушки чи шпарагів (сечогінний) тощо.

 

Крім того, може він давати приготовані влітку важніші соки рослин, від березового соку (протиартритичний) і соку з хріну (проти скорбутовий), аж до 40–50 живих рослин, що знаходяться в нашім оточенні;

б) рослинні тинктури й сиропи вимагають більше додатків, але й їх приготовлювання дасться тепер довершити;

в) масті і плястри (пластирі) з головним рослинним складником найліпше приготовлювати за старими рецептами фармакогнозії і на простих оліях;

г) безпосереднього подавання рослин треба уникати, бо взагалі більшість хворих не вміє ані добре напарити, ані добре відварити рослини. Коли ж уже доводиться давати, то рослинний сирівець (мішанку чи окрему рослину) треба обробити в такий спосіб: 

 

Достатньо зволожити рослинний сирівець водою ( 1/3- 1/2 ваги сирівцю), доки напучнявіє, а тоді добре перетерти в ступі (найліпше не металевій), потім спресувати на папері й висушити. Такі рослини дуже добре напарюються, бо розчавлення їх у ступі відкриває клітини для діяння гарячої води. Спеціально важне це при насінні, корі, стеблинах, а менш важне при цвіті.

 

Коли є під боком велика сучасна аптека, можна з нею умовитися, щоб вона пропускала так намочений і напучнявілий сирівець через т. зв. трициліндрову машину для мастей або машину для дроблення сирівців (найліпше два рази і за другим разом — міцніше). Пилюгу, яка може при цьому повстати, відсіяти.

 

А втім, і основний сирівець, і пилюга (коли є можливість при більшій аптеці чи фабриці) дуже добре надаються до штампування готових таблет, по 2–5 грамів вагою, до одноразового запарювання.

 

Готові таблети, овинені в целофан, заховані від світла й вогкості, з відповідною докладною датою і місцем зроблення,- це була б найдовершеніша форма записування пересічного рослинного сирівцю. 
 

 

Нижче подано характеристики понад сто важніших лікарських рослин у формі якнайбільш лаконічній, що надається для лікаря-практика. Далі, для орієнтації, ці ж рослини розміщено по групах відповідно до їх лікувальних прикмет. Вкінці додано невеличкий латинсько-український словничок українських лікарських рослин. Ці відомості, доповнені ще деякими засадами з фармакогнозії та ботаніки, дозволяють лікареві чи природникові успішніше лікувати рослинами.

 

З праць, які трактують на цю тему та призначені для лікарів і природників, можна дістати багато німецьких підручників, з них згадаємо дві: великі два томи G. Madaus, Lehrbuch d. biolog. Heilmittel 1938 (надто дорога, ціна до 500 нім. марок) і Doz. Dr. Willy Peyer. Pflanzl. Heilmittel. 1937 (недорога і надзвичайно багата на відомості й солідна книжечка); з французької літератури все вартісне, що виходить з-під пера «патріарха фітотерапії», проф. Henri Leclerc'a. З моєї «Фітотерапії», модерного рецептаря-підручника для лікарів, на жаль, ані першого (1933), ані другого (1938) видання вже не можна дістати. 

114 ВАЖНІШИХ РОСЛИН

Скорочення: 36 = збір; Пр = призначення; Вк = вказання (показання); Зап = спосіб записування (пропис)

Achillea millefolium (Compositae) Деревій кривавник

36.:   рослина в цвіті.

Пр.: на переміну матерії, стягає слизівку проти корчів.

Вк.: «весняні курації», гемороїди кровоточиві.

Зап.:свіже зілля, як салат, сік, напар, тинктура¹. Компреси із свіжого листя гоять жилякуватий веред.

Acorus calamus Araceae)

Шувар звичайний

36.: свіжий корняк.

Пр.: побудження травлення, загальне зміцнення.

Вк.: диспепсія, атонія, катари шлунку, метеоризм, скрофульоз.

Зап.: відвар, свіжий сік, тинктура. 

Adonis vemalis (Ranunculaceae)

Горицвіт весняний

36.: свіжа, ціла надземна частина.

Пр.: сечогінна, звужує судини, сповільнює пульс, заспокоює.

Вк.: перікардітіс, ендокардітіс, при кураціях відтовщення.

Зап.: зимний настій, напар, тинктура. (Кумуляція лишень по 4–6 тижнях!).

Aesculus hippocastanum (Hippocastanaceae) Гіркокаштан звичайний

36.: кора і свіжий овоч (плід).

Пр.: заспокоює перестальтику, стягає, складник кори — аргірин — добрий при жиляках, гемороїдах.

Вк.: хронічний катар кишок, гемороїдальні болі.

Зап.: спорошкована кора або плід, тинктура, екстракт у супозиторіях.

Agrimonia eupatoria (Rosaceae) Гладушник правдивий

36.: ціле зілля з цвітом.

Пр.: побуджує апетит, секрецію слизівки, стягає.

Вк.: при катарі слизівки, хворобах печінки.

Зап.: напар, тинктура, компреси із свіжого листя до жиля-куватих вередів.

Alchemilla vulgaris (Rosaceae) Наворотень звичайний

36.: ціле зілля.

Пр.: заспокоює перистальтику, впливає на менорагію.

Вк.: катар грубої кишки, надто часті й сильні місячки.

Зап.: напар, зовнішньо до полоскання й на рани.

Allium сера (Ілііасеае) Цибуля звичайна

36.: цибульки і листя в найбільшому розвої.

Пр.: побуджує травлення, чистить слиз, сечогінна.

Вк.: замкнення стільця, хвороби кишок, кашель і хрипота,

   глисти, ретенція хлорків.

Зап.: найліпше терта сира цибуля або її сік з медом — 20-

25 грамів денно. 

Allium sativum (Liliaceae)

Часник звичайний

36.: цибульки.

Пр.: знижує тиск крові, побуджує травлення, має вітаміни

А, Б і Ц, сильні сірчані сполуки, сечогінний, гальмує розвільнення.

Вк.: надтиснення, гостра бігунка, астма, проти глистів, затруєння нікотином.

Зап.: зубки сирого часнику, сік, відвар, сироп, тинктура.

Althaea officinalis (Malvaceae) Мальва лікарська

36.: головним чином коріння, але й листя та цвіт.

Пр.: заспокоює болі, запалення, лагодить, в корінні до 25 % цукру і багато слизу.

Вк.: запалення шиї й горлянки, катар дихалець (бронхів),початок запалення легенів.

Зап.: напар, настій з коріння, свіже листя зовнішньо на вереди, чиряки.

Apium graveolens (Umbelliferae) Селера звичайна

36.: свіже зілля й овочі.

Пр.: першорядна сечогінна, багата на вітаміни, має глюкокінін.

Вк.: ревматизм і артритизм, діабет, побуджує місячку, побуд-

   жує чоловічі статеві сили.

Зап.: сік свіжої рослини, напар з рослини й овочів.

Archangelica officinalis (Umbelliferae) Дягель аптекарський

36.: коріння.

Пр.: побуджує секрецію слизівки травного й віддихового трактів.

Вк.: брак апетиту, катар шлунку, лінивство кишок, катар

   дихалець, анемія.

Зап.: холодний настій, корінь у порошку по 0,2–0,5 нараз

кілька разів денно, салат із свіжих пагінців. 

Arctium lappa (Compositae)

Лопух більший

36.: сушене й свіже коріння.

Пр.: пото- й сечогінне, розвільнює, очищає, як сарсапарілля.

Вк.: прищі й гноїння на венеричному й скрофулічному тлі,

   фурункули, хронічні вереди, артритизм.

Зап.: найліпше сік із свіжого коріння, бо сушене має слабшу

дію, компреси.

Arctostaphylos uva-ursi (Ericaceae)

Мучниця лікарська (брусничник)

36.: листя.

Пр.: сечогінна, антисептична, стягає.

Вк.: запалення сечового тракту, навіть гнійне, опухи, мочення

   в ліжку, гонорея (разом з лупуліном).

Зап.:відвар, напар, спорошковане листя по 0,5 г З-4 рази

денно. Не давати при вагітності!

Aristolochia clematitis (Aristolochiaceae) Филинник звичайний

36.: коріння й листя.

Пр.: приспішує гоєння ран, посилює відпорність організму.

Вк.: лікування ран, особливо жилякуватого вереду гомілки.

Зап.: кількагодинний холодний настій; до компресів -^; відвар коріння й листя. 

Arnica montana (Compositae)

Арніка гірська

36.: коріння, цвіт, ціла рослина.

Пр.: зовнішньо — проти запалення і ресорбційне,

внутрішньо -зміцнює роботу кровоносних судин.

Вк.: побиття всякого роду з синцями, внутрішньо — загальне виснаження по хворобі, навіть проти астми й коклюшу.

Зап.: напар із цвіту, відвар коріння, тинктура, внутрішньо не більш як 1–2 г денно. 

Artemisia absinthium (Compositae)

Полин звичайний

36.: свіжа й сушена рослина.

Пр.: побуджує апетит, зміцнює шлунок, поліпшує травлення,

ефірна олія нищить глисти.

Вк.: брак апетиту, замкнення стільця в нервовців і недокрівців. Зап.: напар, спорошковане зілля 0,1–0,2 кілька разів денно, тинктура. Не давати при вагітності і слабих нирках! 

Asparagus officinalis (Liliaceae)

Шпараги (спаржа лікарська)

36.: коріння й прорості.

Пр.: дуже сечогінне.

Вк.: каміння нирок і міхура, опухи (набряки), ревматизм, недомагання серцевого м'язу. 

Зап.: свіжі прорості, сік, відвар. Не давати при хворобах м'якушу, нирок і артритизмі.

Avena sativa (Gramineae) Овес ПОСІВНИЙ

36.: ціла рослина в цвіті.

Пр.: заспокоює і зміцнює.

Вк.: вичерпання фізичне й нервове, на відвикнення від тютюну, алкоголю.

Зап.: тинктура, купелі при ревматизмі, пораженнях, люмбаго.

Bellis perennis (Compositae) Морон тривалий

36.: цвіт і пагінці.

Пр.: заспокоює нерви й корчі, побуджує переміну матерії.

Вк.: часті й болючі місячки, болі нирок і міхура.

Зап.: напровесні — прорості, як салат. Сік, напар.

Berberis vulgaris (Berberidaceae)

 Кислич звичайний

36.: свіжа кора, коріння, овочі.

Пр.: жовчогінне, протигарячкове.

Вк.: жовтячка, жовчне й ниркове каміння, туберкульоз грубих кишок.

Зап.: відвар коріння, напар з кори, тинктура, сироп з овочів. 

Вetula alba (Betulaceae)

Береза біла

36.: листя, сік.

Пр.: сечогінна, особливо при артритичнім типі, можливо,

   розпускає ниркове каміння.

Вк.: запалення міхура, артритизм, старіння.

Зап.: напар з сухого листя, свіжий сік по 1/2 склянки 3–4 рази денно. 

 

Calendula officinalis (Compositae)

Крокіс лікарський (нагідки)

36.: цвіт.

Пр.: зовнішньо — гоїть і лагодить, внутрішньо-побуджує місячку, потогінне.

Вк.: рани, гнійні вереди, відмороження, фістули, внутрішньо — неправильні, малі місячки.

Зап.: напар, тинктура, масть, настій на оливі, гліцерині.

Cannabis sativa (Moraceae)

Конопля звичайна

36.: рослина в цвіті, насіння.

Пр.: легкосечогінне, лагодить корчі, знижує процент цукру в крові.

Вк.: хвороби нирок і міхура, помічна при діабеті.

Зап.: «конопляне молочко» -відвар з насіння, напар з рослини.

Capsella bursa — pastoris (Cruciferae) Калиточник звичайний (грицики)

36.: рослина в цвіті,

Пр.: тамує кров, регулює обіг крові, протиартритичне.

Вк.: кровотечі всіх родів -з носа, міхура, грудей, шлунку,

   нирок, гемороїдів.

Зап.: свіжа рослина, сік або напар з висушеної рослини, яка значно слабша від свіжої. Діє, як гідрастіс, тільки менш брутально і не псує шлунку.

Carum carvi (Umbelliferae) Кмин польовий

36.: свіжі плоди.

Пр.:побуджує травлення, виганяє вітри, побуджує творення молока.

Вк.: ослаблений шлунок дітей, метеоризм, замало молока в матерів.

Зап.: товчені свіжі овочі, напар, олія.

Chelidonium majus (Papaveraceae)

 Зелемозень звичайний (чистотіл)

36.: рослина в цвіті.

Пр.: на гладкі м'язи діє, як папаверин, знижує тиск крові, жовчо- і сечогінна.

Вк.: хвороби печінки, болі ракові шлунку.

Зап.: тинктура, свіжий сік тільки назовні (отруйний!) до усунення бородавок, мозолів, впорски (болісні!).

Cichorium intybus (Compositae) Придорожник Петрів батіг

36.: рослина й коріння.

Пр.: жовчогінне, побуджує слизівку травного тракту, має відживчий складник, інулін.

Вк.: катар шлунку, жовтячка, застій печінки. Зап.:листя як салат, свіжий сік, відвар коріння.

Claviceps purpurea Tulasne (Pyrenomycetes) Споринь

36.: цілий грибок (ріжки).

Пр.: впливає на всю гладку м'язівку уразу (матиці), особливо під час вагітності, стискує судини, підносить тиск крові.

Вк.: по пологах при атонічних кровотечах.

Зап.:порошок (0.3–1.0), відвар (2–4: 100), напар (2–8: 100), екстракт. 

Сnicus benedictus (Compositae)

Хрестовий корінь

36.: листя, коріння.

Пр.:зміцнює загально, жовчогінне, протигарячкове, діє подібно,

   як Quassia amara.

Вк.: катари кишок і шлунку, жовтячка, малярія.

Зап.: відвар, тинктура. 

Colchicum autumnale (Liliaceae)

Пізноцвіт осінній

36.: насіння й цибульки.

Пр.:отрута капілярів, жовчогінне, легко викликає кповотечу'

   з нирок, брак сечі.

Вк.: артритизм, суглобові болі.

Зап.: тинктура, а крім того, втирання в мастях і оліях. 

Convallaria majalis (Liliaceae)

Конвалія майова

36.: рослина в цвіті.

Пр.:діє, як строфантин; сильносечогінне, підносить тиск крові,

   ритмізує, кумуляція.

Вк.: аритмія, водянка, ослаблення й нервовість серцевого м'яза. Зап.: тинктура і втирання в околицю серця. 

Crataegus oxyacantha (Rosaceae)

Глід звичайний

36.: цвіт, овочі, листя.

Пр.:заспокоює нерви серця й судин, протикорчеве,зрівнова-жує працю симпатичного нерва і сонячного сплетіння.

Вк.: ослаблення серця, надтиск, ангіна пекторіс, до певної

   міри трохи заступає наперсник і ефедру.

Зап.: тинктура, напар.

Cucurbita pepo (Cucurbitáceas)

Гарбуз. Диня

36.: насіння. М'ясиво плода.

Пр.: насіння усуває стьожкові глисти, м'ясиво сечогінне.

Вк.: проти теній, добрий для дітей і вагітних, плодовий м'якуш проти опухів.

Зап.: ядра насіння, як молочко або паста,- по 5–6 годинах — на прочищення. М'ясиво в великій кількості (до 3 кг денно) в різних формах. 

Cynara scolymus (Compositae)

Артишок 36.: листя.

Пр.: сильножовчогінне і сечогінне.

Вк.: запалення печінки, хвороба нирок з малою кількістю сечі.

Зап.: відвар, пігулки з екстракту.

Daucus carota (Umbelliferae) Морква звичайна

36.: коріння.

Пр.: має вітаміни А, Б і Ц, протиглисна, лагодить подразнену слизівку травного тракту.

Вк.: брак вітамінів, дрібні глисти, запалення грубої кишки, ге-мороїди.

Зап.:сира, терта або свіжий сок; варена, дієтична, компреси з свіжої на гемороїди.

Digitalis purpurea (Scrophulariaceae) Наперсник червоний

36.: листя.

Пр.: поліпшення серцевої дії в систолі й діастолі, побільшення поємності пульсу і сповільнення аж до серцевого блоку.

Вк.: недомагання серця, брак компенсації.

Зап.:напар, тинктура, порошок, екстракт. Найліпше з цілої рослини (з усіх глюкозидів, а не окремих глюкозидів).

Drosera rotundifolia (Droseraceae)

Росичка круглолиста

36.: рослина в цвіті.

Пр.: заспокоює корчі, зменшує число пароксизмів в коклюш і*

   на відкашлювання.

Вк.: спазматичний кашель, коклюш, астма.

Зап.: напар, тинктура, сироп.

Ephedra vulgaris (Gnetaceae) Ставчак звичайний

36.: вся рослина (у нас зустрічається рідко і тільки на південному сході України, як «калмицький чай»),

Пр.:спеціально протиастматична, слабший, але триваліший вплив від адреналіну.

Вк.: астма дихалець, підтиск крові, алергії.

Зап.: настій, тинктура, екстракт. 

Equisetum arvense (Equisetaceae)

Хвощ ПОЛЬОВИЙ 36.: ціла рослина.

Пр.: має багато крем'янки, сечогінна, кровоспинна. Вк.: хвороби нирок і міхура, опухи, початок туберкульозу легень.

Зап.: відвар, сік із свіжої рослини, порошок (1–2 грами 3–4 рази денно) в компресах проти запалення повік, на рани. 

Erythraea centaurium (Gentianaceae)

Жарка середушник

36.: ціла рослина.

Пр.: гірка і стягає, зміцнює шлунок і кишки.

Вк.: ослаблення шлунку й кишок по хворобах, диспепсія,

   підвищена кислотність, гемороїди. Зап.: напар, порошок, тинктура. 

Euphrasia officinalis (Scrophulariaceae)

Очанка звичайна

36.: рослина в цвіті.

Пр.: добре впливає на очі й повіки.

Вк.: катари повік, надмірна праця очей, сухий катар носа й горлянки.

Зап.: зовнішньо на компреси -відвар, внутрішньо -напар.  

Foeniculum vulgare Miller (Umbelliferae)

Копрій лікарський. — Кріп

36.: коріння, плоди, рослина.

Пр.: корінь добресечогінний, плоди (насіння) побуджують секрецію слизівки шлунку, грубої кишки і нирок.

Вк.: недуги кишок і шлунку, головно в дітей, катар дихалець, астма, коклюш; ліпша від ганусу.

Зап.: товчені плоди в напарі й відварі, напар коріння, вода, тинктура.

Fumaria officinalis (Papaveraceae) Димниця звичайна

36.: рослина в цвіті.

Пр.: потогінна, впливає на секрецію шлунку, нирок і шкіри.

Вк.: хвороба печінки, хронічне замкнення стільця, екземи й

   скрофулічні висипки.

Зап.: настій, напар, сік. Давати не довше, як 2–3 тижні, бо

приходить шкідлива кумуляція.

Galega officinalis (Leguminosae)

Козлятник звичайний

36.: рослина в цвіті.

Пр.: сечо- й потогінна, побуджує секрецію молока, знижує

   процент цукру в крові.

Вк.: цукрова хвороба, однак поряд з цим треба давати інсулін. Зап.: напар, екстракт.

Gentіana lutea (Gentianaceae) Свічурник жовтий

36.: коріння.

Пр.: складник генціопікрину забиває заразки малярії, побуджує секрецію травного тракту, особливо шлунку, протигарячкова, жовчогінна.

Вк.: диспепсія, недокрів'я, ослаблення загальне організму й травлення, малярійна гарячка.

Зап.: відвар, напар, настій, порошок, тинктура, екстракт. 

Geum urbanum (Rosaceae)

Гребінник звичайний

36.: рослина в цвіті й коріння.

Гір.: ароматизує, стягає (40 % таніну), протиболева, протигарячкова.

Вк.: катар шлунку й кишок з гарячкою, дизентерія, тиф черевний.

Зап.: відвар, напар; разом з корою білої верби заступає хіну в 30 %-20 %.

Glechoma hederacea (Labiatae)

Котячка-poзхідниця

36.: рослина в цвіті.

Пр.: впливає на секрецію слизівки, віддихового тракту й сечового міхура.

Вк.: катар дихалець хронічний, астма. Зап.: сік, напар.

Gnaphalium arenarium (Compositae)

Солом'янка піскова

36.: цвіт.

Пр.: жовчогінне, зміцнює травний тракт.

Вк.: запалення жовчних шляхів.

Зап.: напар із цвіту, тинктура.

Hedera Helix (Araliaceae)

Прочитан звичайний

36.: листя.

Пр.: має розпускати каміння, сечо- й жовчогінна.

Вк.: скрофульоз, рахіт, ревматизм.

Зап.: настій, напар, тинктура; зовнішньо-сік на мозолі.

Hemiaria glabra (Caryophyllaceae)

Кильник звичайний

36.: рослина в цвіті.

Пр.: сильносечогінна, проти корчів.

Вк.: катар сечового міхура, гонорея, опухи.

Зап.: настій, напар, відвар; в більшій кількості шкодить (сапоніни!).

Humulus lupulus (Moraceae)

Хміль звичайний

36.: шишки цвіту, лупулін.

Пр.: насонна й заспокійлива, сечогінна, гірка на зміцнення.

Вк.: надмірне статеве побудження, полюції, онанія, нічне мочення, безсонниця, корчі шлунку, атонічна диспепсія.

Зап.: напар, порошок, тинктура.

Hypericum perforatum (Hyperiecaceae)

Іванок прозірник (звіробій)

36.: цвіт і ціла рослина.

Пр.: побуджує секрецію, проти за палення, впливає на нерви вегетативні кишкового тракту.

Вк.: нервова диспепсія, нервове запалення грубої кишки,

   дисменорея, рани й вереди. Зап.: напар, сік, олія.

Iris versicolor (Iridaceae)

Коситень

36.: коріння.

Пр.: заспокійлива, проти корчів, впливає на панкреас.

Вк.: мігрень, помічна при діабеті, ішіас.

Зап.: спорошковане коріння.

Juglans regia (Juglandaceae) Горіх волоський

36.: листя, плодова кора, овочі, (плоди).

Пр.: зміцнює шлунок, протиглисна, проти недокрів'я, складник юглон добре впливає на шкірні хвороби.

Вк.: скрофульоз, хронічні екземи, особливо в дітей, фурункульоз, недокрів'я, стьожкові глисти.

Зап.: напар і відвар з листя, олія проти стьожкових глистів, купелі на зміцнення з листя.

Juniperus communis (Cupressaceae)

Ялівець звичайний

36.: ягоди.

Пр.: побуджує секрецію шлунку, нирок та віддихового тракту, ягоди мають до 36 % цукру.

Вк.: хвороби дихалець, міхура, катар шлунку

Зап.: сік з ягід, напар, сироп -небагато, бо подразнює нирки. 

Lamium album (Labiatae)

Медунка біла (кропива глуха)

36.: цвіт, ціла рослина.

Пр.: впливає на місячку і обіг крові в жіночих статевих

   органах.

Вк.: зменшування місячки. Зап.: сік, напар, тинктура.

Levisticum officinale Koch (Umbelltferae) Любисток звичайний

36.: коріння.

Пр.: сечо- жовчо- вітрогінна, протикорчева,

Вк.: погане травлення, хвороба нирок.

Зап.: напар.

Linum usitatissimum (Linaceae)

Льон ПОСІВНИЙ

36.: насіння.

Пр.: побуджує рух грубої кишки, лагодить корчі, дуже легко       розвільнює, проти запалень.

Вк.: катар кишок, навіть при вередах кишок, каміння нирок

   і жовчні, попарення.

Зап.: напар, олія, товчене насіння в відварі з молоком. 

Lycopodium clavatum (Lycopodiaceae)

П'ядич-пелешник (плаун булавовидний)

36.: зародники.

Пр.: протикорчева, сечогінна.

Вк.: корчі сечового міхура, артритизм.

Зап.: напар. 

Malva silvestris (Malvaceae)

Слиз лісовий (калачики лісові)

36.: цвіт, листя.

Пр.: полегшує стілець, легко розвільнює.

Вк.: катар горла, запальні процеси в шлунку.

Зап.: напар, осолоджений медом, для дітей.

Marrubium vulgare (Labiatае) Шанта звичайна (шандра)

36.: ціла рослина.

Пр.: розріджує флегму, побуджує апетит.

Вк.: хронічні нежиті горла й дихалець, астма.

Зап.: відвар, тинктура, настій. 

Matricaria chamomilla (Compositae)

Рум'янець щирий (ромашка лікарська)

36.: цвіт.

Пр.: заспокійлива, протиболева, протикорчева, регулює місячку.

Вк.: при мігрені (дуже міцний напар), невралгія нервів лиця (порошок до З-4 грамів), здуття кишок, шлунку, болі й корчі дітей, коли починають прорізатися зуби.

Melissa officinalis (Labiaае) Ройник звичайний

36.: листя.

Пр.: легкопотогінне, побуджує травлення, заспокоює нерви.

Вк.: нервовість шлунку, диспепсія, ангіна пекторіс, істерія,

   зовнішньо -втирання олії проти ревматизму.

Зап.: напар, олія.

Mentha piperita (Labiatae) М'ята перцева

36.: листя.

Пр.: головний складник -ментол. Анестезує нерви дотикові і частинно болеві; протиферментаційна, жовчогінна.

Вк.: атонія й болі травного тракту, блювання, здуття, хвороби печінки й жовчного міхура.

Зап.: напар, олія.

Menyanthes trifoliata ( Gentianaceae) Бібник трилисник

36.: листя.

Пр.: побуджує секрецію шлунку, кишок, печінки, можливо, лікує воло.

Вк.: погане травлення, хвороба печінки, артритизм.

Зап.: напар, відвар, порошок, тинктура. 

Nasturtium officinale R. Brown (Cruciferae)

Настурція звичайна 
36.: ціла рослина, але свіжа. 
Пр.: сік знижує процент цукру в крові. 
Вк.: скорбут, діабет, скрофульоз. .

Зап.: свіжий сік має в собі фосфор, йод, залізо — ( 1/4- 1/2 скл. денно), салат. 

Neriurn oleander (Apocynaceae)

Олеандр

36.: листя.

Пр.: збільшує поємність удару серця, нормалізує ритм.

Вк.: стеноз мітральний серця, старече безсилля,- не вільно

   при ангіні пекторіс.

Зап.: напар, тинктура, не дає кумуляції.

Nymphaea alba (Nymphaeaceae)

Умич білий (латаття)

36.: цвіт, корняк.

Пр.: цвіт заспокоює статеву надвразливість, корняк -проти

   безсонниці.

Вк.: статева неврастенія, безсонниця.

Зап.: напар, сироп, екстракт з коріння, тинктура. 

Ocimum basilicum (Labiatае)

Васильок пахучий

36.: цвіт, ціла рослина.

Пр.: зміцнює шлунок, поліпшує травлення.

Вк.: хронічне запалення шлунку, здуття й корчі шлунку.

Зап.: напар.

Oenanthe aquatica Lmk. Р hellandrium Lmk. (Umbelliferae) Омежник водяний

36.: насіння.

Пр.: на відкашлювання, заспокійливе, легкосечогінне.

Вк.: задавнені нежиті дихалець, навіть гнійні; коклюш, запалення легенів.

Зап.: напар, тинктура. 

Ononis spinosa (Leguminosae),

Вовчак колючий

36.; коріння, ціла рослина.

Пр.: сечогінна, гірка й побуджує секрецію слизівки травного тракту.

Вк.: запалення міхура, опухи.

Зап.: відвар коріння або цілої рослини.

Petroselinum sativum Hoffmann (Umbelliferae)

 Петрушка звичайна

36.: коріння, овочі.

Пр.: головний складник — апіол, заспокоює й обезболює місячки, взагалі ж викликає рівномірну працю гладких м'язів кишок і міхура.

Вк.: болісна місячка, брак місячки.

Зап.: напар, сік, сироп, екстракт. Не давати при запаленні нирок.

Phaseolus vulgaris (Leguminosae) Квасоля звичайна

36.: лушпиння, овочі.

Пр.: добресечогінне, знижує процент цукру в крові.

Вк.: ревматизм суглобів, артритизм.

Зап.: відвар.

Picea excelsa Link. (Pinaceae) Смерека стрімка

36.: бруньки, живиця.

Пр.: ароматичний складник -терпентин розріджує флегму легень.

Вк.: хронічні запалення дихалець, навіть гнійні. Зап.: міцний напар, сироп,- відвар до купелів.

Pimpinella anisum (Umbelliferae) Бедринець ганус, ганиж

36.: овочі.

Пр.: головний складник — анетол, спочатку побуджує кишки, потім ошоломлює, побуджує молочні залози й місячкування.

Вк.: корчевий стан кишок на тлі нервовім, метеоризм, брак

   молока в матерів.

Зап.: відвар, порошок, тинктура, не завеликі дози!

Pimpinella magna (Umbelliferae)

Бедринець великий

36.: коріння.

Пр.: побуджує секрецію слизівок дихалець і шлунку та кишок. Вк.: катаральна астма дихалець, катар шлунку.

Зап.: напар, тинктура.

Pinus silvestris (Pinaceae) Сосна звичайна

36.: бруньки, живиця.

Пр.: бруньки мають коло 20 % живиці і коло 25 % олії, де

   головний складник — терпентин.

Вк.: хронічний нежить дихалець, скрофульоз, фурункульоз.

Зап.: напар, тинктура, впорски терпентину, купелі з бруньок.

Plantago lanceolata (Plantaginaceae) Бабка ланцетна

36.: листя.

Пр.: зміцнює апетит, гальмує кровотечі, розріджує флегму, протикорчева, легко розвільнює.

Вк.: хронічний нежить дихалець, астма, коклюш, брак стільця. Зап.:сік, відвар, салатка. 

Polygala amara (Polygalaceae)

Корешник гіркий

36.: ціла рослина, коріння.

Пр.: має сапоніни, подібне до сенеги, розріджує флегму, побуджує секрецію.

Вк.: хронічні хвороби дихалець, ліниве травлення, астма.

Зап.: відвар, екстракт. 

Polygonum aviculare (Polygonaceae)

Дрясен подорожник (спориш звичайний)

36.: ціла рослина, коріння.

Пр.: сечо-жовчогінна; корінь заступає ратанію, багато

   крем'янки.

Вк.: гострі хвороби кишок. Зап.: напар, відвар. 

Polygonum bistorta (Polygonaceae)

Дрясен рачинець (гірчак зміїний)

36.: коріння.

Пр.: головний складник — танін (до 20 %), затискає судини, стягає.

Вк.: внутрішньо — початки туберкульозу кишок, зовнішньо —

   гемороїди, жіночі випливи. Зап.: відвар, екстракт, порошок.

Polygonum hydropiper (Polygonaceae)

Дрясен гірчак (перцевий)

36.: ціла рослина.

Пр.: збільшує липкість крові, протибольове.

Вк.: кровотечі при фібромах, ендометритах, дисменорея.

Зап.: екстракт, свіжий сік, порошок; висушена — дуже втрачає в лікувальній силі. 

Potentilla anserina (Rosaceae)

Перстач гусятник

36.: ціла рослина.

Пр.: стягає, проти кровотеч.

Вк.: розвільнення, дизентерія, корчі шлунку й кишок. Зап.: відвар.

Primula officinalis Hill (Primulaceae) Первенець лікарський

36.: коріння, цвіт.

Пр.: складники сапонінові розріджують флегму, легко розвільнює.

Вк.: пневмонія, запалення дихалець, зовнішньо-потовчення.

Зап.: відвар, тинктура, екстракт. Є випадки кропивниці по вживанні відвару!

Prunus spinosa (Rosaceae) Тернина

36.: цвіт, листя, ягоди.

Пр.: лагодить, легко розвільнює, сечогінна.

Вк.: болісні розвільнення на початку, болі сечового міхура.

Зап.: напар, настій.

Pulmonaria officinalis (Borraginaceae)

Щемелина звичайна (медунка лікарська)

36.: ціла рослина.

Пр.: розріджує флегму, мінералізує організм.

Вк.: хвороби легень і дихалець.

Зап.: відвар.

Quercus robur (Fagaceae) Дуб черешковий

36.: жолуді, кора молодих галузок, нарости на листках.

Пр.: головні складники — таніни — подразнюють слизівку травного тракту.

Вк.: в гарячках-як складень «французької хіни» (кора дубова, корінь свічурника, рум'янець), жіночі випливи.

Зап.: настій і відвар — зовнішньо, порошок кори — внутрішньо, нарости на листках — складник в південних солодощах на отовщення.

Raphanus sativus (Cruciferae) Редька городня (чорна)

36.: коріння.

Пр.: побуджує секрецію слизівки кишок і дихалець, а спеціально -жовчі.

Вк.: нежитєва жовтячка, холангіт, холецистит.

Зап.: сік, терта редька, сироп. Може дуже подразнити нирки!

Rhamnus frangula (Rhamnaceae)

Крушина звичайна

36.: кора (1–2 роки мусить полежати).

Пр.: складник — антрахінон, як і в рабарбарі,- прочисний

   і жовчогінний.

Вк.: замкнення стільця, застій жовчі.

Зап.: порошок, напар, відвар, настій, екстракт.

Rosa сапіпа (Rosaceae)

Рожа польова. Шипшина

36.: овочі.

Пр.: кора овочів (плодів) багата на вітамін Ц, що зберігається

   порівняно тривало, легко розвільнює, сечогінна.

Вк.: хвороби нирок і міхура, легке запалення шлунку.

Зап.: напар, як чай, мармелад.

Rosmarinus officinalis (Labiatае) Розмарин лікарський

36.: цвіт, листя.

Пр.: ароматична, заспокійлива, протиздуттєва.

Вк.: погане травлення, аменорея.

Зап.: напари для купелів, олія, напар.

Rumex acetosa (Polygonaceae)

Щавій путятник (щавель кислий)

36.: листя.

Пр.: сечо- і жовчогінна, багата на вітаміни.

Вк.: ліниве травлення, хвороби шкіри.

Зап.: напар, салат. Побільшує нахил до творення каміння, погіршує артритизм.

Salix alba (Salicaceae)

Верба біла

36.: кора, бруньки.

Пр.: в корі -складник саліцилін, що зміцнює й заспокоює нерви.

Вк.: настій з бруньок при безсонниці, відвар з кори проти гарячки.

Зап.: порошок, настій, відвар.

Salvia officinalis (Labiatае) Шалвія лікарська

36.: листя.

Цр.: складник -листя -камфора, лагодить запалення сли-зівки, на потові залози впливає гальмівно, танін в шалвії зміцнює загально.

Вк.: зовнішньо — для полоскань горла і при жіночих випливах, внутрішньо — при пітливості й анемії і надмірі корму в матерів.

Зап.: напар, настій, відвар, тинктура.

Sambucus nigra (Caprifoliaceae)

Бузина чорна

36.: кора, корінь, цвіт, стрижень стовбура, ягоди.

Пр.: цвіт потогінний і розвільнює, коріння й кора дуже сечогінні.

Вк.: гарячка, грип, суглобовий ревматизм. Зап.: відвар, настій, напар, мармелад з ягід. 

Saponaria officinalis (Caryophyllaceae)

Мильник звичайний

36.: корінь, ціла рослина.

Пр.: побуджує секрецію всіх залоз (сапоніни), розріджує флегму.

Вк.: скрофульоз, артритизм, сухий кашель.

Зап.: холодний настій, пізніше коротко заварити. Сапоніни подразнюють слизівку шлунку! 

Solidago virga áurea D. C. (Compositae)

Воскобойна звичайна (золотушник)

36.: ціла рослина.

Пр.: сечогінна, можливо, що розпускає каміння в нирках і

   сечовому міхурі.

Вк.: хвороби нирок, каміння ниркове, хвороби простати,

   артритизм. Зап.: напар, відвар. 

Spiraea ulmaria (Rosaceae)

Лабазник правдивий. Таволга

36.: цвіт, листя.

Пр.: головний складник — саліцилова кислота й танін, тому

   сечо- й потогінна, стягає.

Вк.: артритизм, суглобовий ревматизм. Зап.: міцний напар.

Symphytum officinale (Borraginaceae) Гав'яз живокіст

36.: коріння.

Пр.: стягає, очищає флегму, гоїть (алантоїн), свіжий сік

   посилює відпорність у дітей.

Вк.: вереди шлунку, запалення кишок, туберкульоз кишок,

   запобігання хвороб у малих дітей.

Зап.: настій з сушеного коріння на 5–6 годин, свіжий сік, сироп. Не подавати разом із рослинами, що мають танін, бо це стинає слиз живокосту.

Tanacetum vulgare (Compositae)

Воротиш ранник

36.: цвіт, овочі.

Пр.: має глистовбивчі речовини, може заступити сантонін.

Вк.: проти глистів, здуття.

Зап.: напар, овочі в порошку. Не вільно давати при вагітності

Taraxacum officinale Weber (Compositae) Кульбаба звичайна

36.: коріння, сік.

Пр.: сік побуджує жовчний міхур до скорчу, тому жовчогінна, але механічно.

Вк.: хронічні хвороби жовчних шляхів.

Зап.: салат, найліпше свіжий корінь в екстракті або свіжий сік, бо після сушіння — малоцінна рослина.

Thymus serpyllum (Labiatae) Чабрик материнка

36.: ціла рослина.

Пр.: головний складник — тимол глистовбивчий, розріджує флегму.

Вк.: глисти аскариди, хронічні катари дихалець.

Зап.: напар, тинктура, застосовувати впродовж тижня, коли проти глистів.

Tilia platyphyllos Scop. (Tiliaceae) Липа широколиста

36.: цвіт.

Пр.: головний складник — ароматична олія і слиз та цукор,

   заспокоює, присипляє.

Вк.: нервовість, мігрень, коклюш.

Зап.: напар, купелі з напару цвіту, вугілля при здутті.

Trigonella foenum — graecum (Leguminosae) Буркун грецьке СІНО

36.: насіння.

Пр.: зміцнює травлення, розріджує флегму.

Вк.: ослаблення, худість, особливо в дітей; до певної міри заступає арсен, фосфор і залізо. 

Tussilago farfara (Compositae)

Підбіл звичайний (мати-й-мачуха)

36.: цвіт, ціла рослина.

Пр.: її складники — живиці й слиз, облегшують відкашлювання. Вк,: гостре запалення дихалець.

Зап.: напар з цвіту, відвар з рослини. 

Urtica dioica. (Urticaceae)

Кропива велика

36.: ціла рослина (листя).

Пр.: пекучість від мурашиної кислоти, побуджує травлення, звужує судини, знижує процент цукру в крові.

Вк.: розвільнення, брак апетиту, недокрів'я, кровотечі, діабет, кропивниця.

Зап.: напар, свіжий сік, салат з верхівок. 

Vaccinium Myrtillus (Ericaceae)

Чорниця

36.: ягоди.

Пр.: вартісна своїми антоціановими речовинами, бактеріо-вбивча, протиферментаційна, гальмує кровотечі.

Пк.: гостре запалення кишок, вереди в роті, кровотечі з гемороїдів.

Зап.: відвар, тинктура.

Valeriana officinalis (Valerianaceae)

Одолян лікарський (валеріана)

36.: коріння.

Пр.: знижує напруження нерву пневмогастричного, заспокоює, сповільнює ритм серця, зміцнює скорч серцевого м'яза, глистогінна.

Вк.: надвразливість нервів, серця та судин.

Зап.: холодний настій, тинктура, порошок. 
 

Verbascum phlomoides (Scrophulariaceae) Дивина звичайна

36.: цвіт.

Пр.: лагодить подразнені слизівки трактів віддихового й травного.

Вк.: запалення горла, дихалець, слизівки кишок.

Зап.: напар (добре перецідити через полотно!).

Viola odorata (Violaceae) Фіалка пахуча

36.: цвіт.

Пр.: розріджує флегму в дихальцях, легкосечогінна.

Вк.: легкі катари дихалець у дітей, коклюш.

Зап.: напар.

Viola tricolor (Violaceae)

Фіалка трибарвна. Братки

36.: цвіт, ціла рослина.

Пр.: головний складник — метиловий саліцилан, сечогінний,

   дуже надається для дітей.

Вк.: артритизм із шкірною висипкою, скрофульоз.

Зап.: напар з цвіту, відвар з рослини.

Viscum album (Loranthaceae) Омела біла 

36.: листя, ціла рослина (найкраща з глоду й яблуні).

Пр.: головний складник — сапоніни — знижує тиск крові,

       лагідніша і триваліша від натріум нітрозум, гальмує

       кровотечі.

Вк.: надтиск крові, кровотечі з легень, кишок, по пологах.

Зап.: порошок, екстракт, тинктура. 

Xeranthemum аппиит (Compositae)

Безсмертник річний

36.: цвіт напіврозквітлий, рослина.

Пр.: зміцнення серцевого м'яза, піднесення тиску крові

.

Zea mays (Gramíneas) Кукурудза.Пшеничка

36.: стигмата («волосся»).

Пр.: сечогінна, лагодить болі міхура.

Вк.: опухи, хвороби міхура, пісок і каміння в нирках.

Зап.: відвар, екстракт. 
 

 
 

Вк.: недокрів'я серцевого м'яза із спадком тиску.

Зап.: напар, тинктура.

   

1. Achillea millefolium L.
2. Acorus calamus L.
3. Adonis vernalis L. Ф
4. Aesculus hippocastanum L.
5. Agrimonia eupatorio
6. Alcbemilla vulgaris L.
7. Allium cepa L.
8. Allium sativum L.
9. Althaea officinalis L.

    10.Apium graveolens L.

    11.Archangelica officinalis

12. Arctium lappa L.
13. Arctostaphylos uva-ursi
14. Aristolochia clematitis L.
15. Arnika montana L.
16. Artemisia absinthium L.
17. Avena sativa L.
18. Bellis perennis L.
19. Berberís vulgaris L.
20. Betula Alba L.
21. Calendula officinalis L.
22. Cannabis sativa L.
23. Capsella bursa-pastoris (L.)
24. Carum carvi L.
25. Chelidonium majus L Ф
26. Cichorium intybus L.
27. Claviceps purpurea Tulasne Ф
28. Cnicus (carduus) benediсtus L.
29. Colchicum autumnale L Ф
30. Convallaria majalis L. Ф
31. Crataegus oxyacantha L.
32. Cururbita pepo L.
33. Cynara scolymus L.
34. Daucus carota L.
35. Digitalis purpurea L. Ф
36. Drosera rotundifolia L.
37. Ephedra vulgaris Ф
38. Equisetum arvense L.

1. Деревій кривавник
2. Шувар звичайний
3. Горицвіт весняний
4. Гіркокаштан звичайний
5. Гладушник правдивий
6. Наворотень звичайний
7. Цибуля звичайна
8. Часник звичайний
9. Мальва лікарська
10. Селера звичайна
11. Дягель аптекарський
12. Лопух більший
13. Мучниця лікарська
14. Филинник звичайний
15. Арніка гірська
16. Полин звичайний
17. Овес посівний
18. Морон тривалий
19. Кислич звичайний
20. Береза біла
21. Крокіс лікарський
22. Конопля звичайна
23. Калиточник звичайний
24. Кмин польовий
25. Зелемозень звичайний
26. Придорожник Петрів батіг
27. Споринь
28. Хрестовий корінь
29. Пізноцвіт осінній
30. Конвалія майова
31. Глід звичайний
32. Гарбуз. Диня
33. Артишок
34. Морква звичайна
35. Наперсник червоний
36. Росичка круглолиста
37. Ставчак звичайний
38. Хвощ польовий

39. Erythraea centaurium Persoon
40. Euphrasia officinalis L.
41. Foeniculum vulgare Miller
42. Fumaria officinalis L. Ф
43. Galega officinalis L.
44. Gentiana lutea L.
45. Geum urbanum L.
46. Glechoma hederacea L.
47. Glycyrrhiza glabra L.
48. Gnaphalium arenarium
49. Hedera Helix L Ф
50. Heliathus annuus L.
51. Hemiaria glabra L.
52. Humulus lupulus L.
53. Hypericum perforatum

54. Iris versicolor L.

55. Juglans regia L.

56. Juniperus communis L.

57. Lamium albut.
58. Levisticum officinale Koch
59. Linum usitatissimum L.
60. Lycopodium clavatum L
61. Malva silvestris L.
62. Marrubium vulgare L.
63. Matricaria chamomilla L.
64. Melissa officinalis L.
65. Mentha piperita L.
66. Menuanthes trifoliata L.
67. Nasturtium officinale R. Brown
68. Nerium oleander L. Ф
69. Nymphaea alba L.
70. Ocimum basilicum L.
71. Oenanthe aquatica Lmk. Pbel-landrium Lmk.
72. Ononis spinosa L.
73. Petroselinum sativum Hoffmann
74. Phaseolus vulgaris L
75. Picea excelsa L.
76. Pimpinella anisum L.
77. Pimpinella magna, P. saxífraga L.
78. Pinus silvestris L.
79. Plantago lanceolata L.
80. Poly gala amara L.
81. Polygonum aviculare L.
82. Polygonum bistorta L.
83. Poligonum hydropiper L.
84. Potentilla anserina L.
85. Primula officinalis Hill Ф
86. Prunus spinosa L.
87. Pulmonaria officinalis L.

39. Жарка середушник
40. Очанка звичайна
41. Копрій лікарський
42. Димниця звичайна
43. Козлятник звичайний
44. Свічурник жовтий
45. Гребінник звичайний
46. Котячка розхідниця
47. Солодець
48. Солом'янка піскова
49. Прочитай звичайний
50. Соняшник
51. Кильник звичайний
52. Хміль звичайний
53. Іванок прозірник
54. Коситень
55. Горіх волоський
56. Ялівець звичайний
57. Медунка біла
58. Любисток звичайний
59. Льон сійний
60. П'ядич пелешник
61. Слиз лісовий
62. Шанта звичайна
63. Рум'янець щирий
64. Ройник звичайний
65. М'ята перцева
66. Бібник трилисник
67. Настурція звичайна
68. Олеандр
69. Умич білий
70. Васильок пахучий
71. Омежник водяний
72. Вовчак колючий
73. Петрушка звичайна
74. Квасоля звичайна
75. Смерека стрімка
76. Бедринець ганиж
77. Бедринець великий
78. Сосна звичайна
79. Бабка ланцетна
80. Корешник гіркий
81. Дрясен подорожник
82. Дрясен рачинець
83. Дрясен гірчак
84. Перстач гусятник
85. Первенець лікарський
86. Тернина
87. Щемелина звичайна

88. Quercus robur L.
89. Raphanus sativus
90. Rhamnus frangula L.
91. Rosa canina L.
92. Rosmarinus officinalis L.
93. Rumex acetosa L.
94. Salix alba
95. Salvia officinalis L.
96. Sambucus nigra L.
97. Solidago virga áurea D.C.
98. Spiraea ulmaria L.
99. Symphytum officinale L.
100. Tanacetum vulgare L.
101. Taraxacum officinale Weber
102. Thymus serpyllum L.
103. Tilia platyphyllos Scop.
104. Trigonella foenum-graecum L.
105. Tussilago farfara L.
106. Urtica dioica, U. urens L.
107. Vaccinium murtillus L.
108. Valeriana officinalis L.
109. Verbascuv phlomoides L.V tapsus
110. Viola odorata L.
111. Viola tricolor L.
112. Viscum album L.
113. Vitis vinifera L.
114. Xeranthemum annuum
115. Zea mays L.

88. Дуб черешковий
89. Редька городня
90. Крушина звичайна
91. Рожа польова. Шипшина
92. Розмарин лікарський
93. Щавій путятник
94. Верба біла
95. Шавлія лікарська
96. Бузина чорна
97. Воскобойна звичайна
98. Таволга.Лабазник правдивий
99. Гав'яз живокіст
100. Воротиш ранник
101. Кульбаба звичайна
102. Чабрик материнка
103. Липа широколиста
104. Буркун грецьке сіно
105. Підбіл звичайний
106. Кропива велика
107. Чорниця
108. Одолян лікарський
109. Дивина звичайна
110. Фіалка пахуча
111. Фіалка трибарвна
112. Омела біла
113. Виноград
114. Безсмертник річний.
115. Кукурудза. Пшеничка

 

1. Арніка гірська
2. Артишок
3. Бабка ланцетна
4. Бедринець великий
5. Бедринець ганус
6. Безсмертник
7. Береза біла
8. Бібник трилисник
9. Буркун грецьке сіно
10. Васильок пахучий
11. Верба біла
12. Виноград
13. Вовчак колючий
14. Воротиш ранник
15. Воскобойна звичайна
16. Гав'яз живокіст
17. Гарбуз, диня
18. Гіркокаштан звичайний
19. Гладушник правдивий
20. Глід звичайний
21. Горицвіт весняний Ф
22. Горіх волоський
23. Гребінник звичайний
24. Деревій кривавник
25. Димниця Ф
26. Дивина Ф
27. Дрясен гірчак
28. Дрясен подорожник
29. Дрясен рачинець
30. Дуб черешковий
31. Дягель аптекарський
32. Жарка середушник
33. Зелемозень Ф
34. Іванок прозірник
35. Калиточник
36. Квасоля звичайна
37. Кильник звичайний
38. Кислич звичайний

1. Arnica montana L.
2. Cynara scolymus L.
3. Plantago lanceolata L.
4. Pimpinella magna L.
5. Pimpinella anisum L.
6. Xeranthemum annuum
7. Betula alba L.
8. Menyanthes trifoliata L.
9. Trigonella foenum-graecum
10. Ocimum basilicum L.

11. Salix alba H.
12. 12.Vitis vinifera L.

13. Anonis spinosa L.
14. Tanacetum vulgare L.
15. Solidago virga aurea D. C.
16. Symphytum officinale L.
17. Cucurbita pepo L.
18. Aesculus hippocastanum L.
19. Agrimonia eupatoria
20. Crataegus oxyacantha L.
21. Adonis vernalis L.
22. Juglans regia L.
23. Geum urbanum L.
24. Achillea millefolium
25. Fumaria officinalis L.
26. Verbascum phlomoides L.
27. Polygonum hydropiper L.
28. Polygonum aviculare L.
29. Polygonum bistorta L.
30. Quercus robur L.
31. Archangelica officinalis
32. Erythraea centaurium
33. Chelidonium majus L.
34. Hypericum perforatum L.
35. Capsella bursa-pastoris L.
36. Phaseolus vulgaris L.
37. Hemiaria glabra L.
38. Berberís vulgaris L.

39.Кмин

40.Козлятник звичайний

41.Конвалія майова Ф

42.Конопля звичайна

43.Копрій лікарський — Кріп

44.Корешник гіркий

45.Коситень

46.Котячка розхідниця

47.Крокіс лікарський

48. Кропива велика
49. Крушина звичайна

50.Крушина терниста

51.Кукурудза

52.Кульбаба звичайна

53. Лабазник правдивий
54. Липа широколиста

55.Лопух більший

56.Любисток звичайний

57.Льон посівний

58.Мальва лікарська

59. Медунка біла
60. Морква звичайна
61. Морон тривалий
62. Мучниця лікарська
63. М'ята перцева
64. Наворотень звичайний
65. Наперсник червоний Ф
66. Настурція звичайна
67. Овес посівний
68. Одолян
69. Олеандр Ф
70. Омела біла
71. Омежник водяний
72. Очанка звичайна
73. Первенець лікарський Ф
74. Перстач гусятник
75. Петрушка звичайна
76. Підбіл звичайний
77. Пізноцвіт осінній Ф
78. Полин звичайний
79. Придорожник Петрів батіг
80. Пізноцвіт осінний Ф
81. Редька городня
82. Рожа польова
83. Розмарин лікарський
84. Ройник звичайний
85. Росичка круглолиста
86. Рум'янець щирий
87. Свічурник жовтий
88. Селера звичайна

39.Carum carvi L.

40.Galega officinalis L.

41.Convallaria majalis L.

42. Cannabis sativa L.
43. Foeniculum vulgare Miller
44. Poly gala amara L.
45. Iris versicolor L.

46.Glechoma hederacea L.

47.Calendula officinalis L.

48.Urtica dioica, urt. urens L.

49. Rbamnus frangula L.
50. Rbamnus catharticus L.

51.Zea mays L.

52.Taraxacum officinale Weber

53. Spiraea ulmaria L.
54. Tilia plathyphyllos Scop.

55.Arctium lappa L.

56.Levisticum officinale Koch.

57.Linum usitatissimum L.

58.Althaea officinalis L.

59. Lamium album L.
60. Daucus carota L.
61. Bellis perennis L.
62. Arctostaphylos uvarursi
63. Mentha piperita L.
64. Alcbemilla vulgaris L.
65. Digitalis purpurea L.
66. Nasturtium officinale Brown
67. Avena sativa L.
68. Valeriana officinalis L.
69. Nerium oleander L.
70. Viscum album L.
71. Oenanthe aquatica L.
72. Euphrasia officinalis L.
73. Primula officinalis L.
74. Potentilla anserina L.
75. Petroselinum sativum, Hoffmann
76. Tussilago farfara
77. Colchicum autumnale
78. Artemisia absinthium L.
79. Cichorium intubus L.
80. Hedera Helix L.
81. Rapbanus sativus
82. Rosa canina L.
83. Rosmarinus officinalis L.
84. Melissa officinalis L.
85. Drosera rotundifolia L.
86. Matricaria chamomilla L.
87. Gentiana lutea L.
88. Api um graveolens L.

89. Слиз лісовий
90. Смерека стрімка
91. Солодець
92. Солом'янка піскова
93. Соняшник
94. Сосна звичайна
95. СпориньФ
96. Ставчак звичайний Ф
97. Таволга, лабазник правдивий
98. Тернина

99. Хміль звичайний

100. Хвощ польовий
101. Хрестовий корінь

102. Умич білий

103. Филипник звичайний
104. Фіалка пахуча
105. Фіалка трибарвна
106. Цибуля звичайна
107. Чабрик материнка
108. Чабрик городній
109. Часник звичайний
110. Чорниця
111. Шалвія лікарська
112. Шанта звичайна
113. Шувар звичайний
114. Щавій путятник
115. Щемелина звичайна
116. Ялівець звичайний

89. Malva silvestris L
90. Picea excelsa L.
91. Glycyrrhiza glabra L.
92. Gnapbalium armarium L.
93. Helianthus annuus L.
94. Pinus silvestris L.
95. Claviceps purpurea Tulasne
96. Ephedra vulgaris L.
97. Spiraea ulmaria L.
98. Prunus spinosa L
99. Humulus lupuls L.
100. Equisetum arvense L
101. Cnicus (Carduus) benedictus L.
102. Nymphaea alba L.
103. Aristolochia clematitis L
104. Viola odorata L.
105. Viola tricolor L
106. Allium cepa L.
107. Thymus serpyllum L.
108. Thymus vulgaris L.
109. Allium sativum L.
110. Vaccinium myrtillus L.
111. Salvia officinalis L.
112. Marrubium vulgare L.
113. Acorus calamus L.
114. Rumex acetosa L.
115. Pulmonaria officinalis L.
116. Juniperus communis L.


117. 
     

•  

• 
  

  СПИСОК ПРАЦЬ АВТОРА

1. PHYTOTHERAPIA. Підручник для лікарів. Варшава, 1933.
2. SYMPHYTUM ASPERUM LEP в відживленню дітей (відбиток). Варшава, 1935.
3. Фітотерапія в деяких хворобах переміни матерії (відбиток). Варшава, 1935.
4. Лікування рослинними середниками. Варшава, 1934.
5. Вереди в старшім віці, тяжкі до гоєння. Варшава, 1935.
6. Лікування хронічних хворіб зелами. Варшава, 1935.
7. Рослини в лікуванні. Варшава, 1935.
8. Історія зелолічництва. Варшава, 1935.
9. Значіння рослинних ліків у лікуванню діябету. Варшава, 1936.
10. Фітотерапія хворіб органів травлення (монографія). Варшава, 1936.
11. Рослини проти полової безсилости. Варшава, 1936
12. Цілющі рослини в давній і сучасній медицині. Львів, 1937.
13. Лічничі рослини в давній і сучасній українській медицині. Львів, 1937.